Де мило за 52 000? Частина друга.
Що ж, ситуація стає дедалі цікавішою і набирає обертів. Сьогодні мала змогу поспілкуватися з комендантом, до якого мене вчора перенаправили. І так, аргументація звичайно більш переконливіша, але в деяких моментах до абсурду смішна. Мені повідомили, що значна сума коштів виділяється саме на ГУРТОЖИТКИ, для забезпечення їх засобами особистої гігієни. Я часу не втрачала і одразу обдзвонила/написала студентам, які там проживають. От що вони мені відповіли (барабанная дробь):
«Я жила 3 года в общежитии. 2 года во втором и год в общежитии машиностроительного колледжа. Мыла и бумаги у нас никогда не было. Все всё привозили своё» — говорить Анастасія Сошко.
«За 2 роки в гуртожитку не було ні мила, ні туалетного паперу. Ми купуємо все за свої гроші. І двері ставимо на балкон за свої гроші» — наголошує Олександр Пелих.
«У нас все своє. Про це навіть йтися не може!!!!
Туалетку кожен собі сам купляє, мило теж у кожного своє, на секціях нічого спільного такого немає. Живу в другому гуртожитку вже п'ятий рік» — говорить Іра Рогоза.
«В туалеті папір лише свій, мило — то міфічна речовина, тепла вода — це як рулетка, або вона є, або її нема. І то лише краплі в морі». — стверджує Кирило Бондаренко
«Живу в общежитии уже четвертый год, по сути ни разу не видел ни мыла, ни туалетной бумаги там. Вообще о существовании этих вещей в общаге можно только вообразить, мне кажется» — говорить Артур Татьянченко.
Як бачимо, студенти ніколи в очі не бачили, ані туалетного паперу, ані мила.
Наступний же аргумент ( особисто мене ) увів у ступор. Все таки, в дуже рідких випадках, (коли приїжджають чиновники, наприклад) засоби гігієни викладають в туалетах, але студенти ВНІМАНІЄ!!! просто її крадуть. Туалетний папір і мило крадуть, Карл! Я вже уявляю цю ситуацію: одягнувши чорну панчоху на обличчя, студент під час пари підкрадається на носочках до вбиральні, дістає поліетеленовий пакетик і починає в шалених темпах набирати туди мила (воно рідке, до речі). Після цього хапає увесь папір і скидує в клітчасту сумку. Злочин видався на відмінно. Звучить це доволі смішно, якби не було так сумно. Можна звичайно припустити, що ми занадто бідний ВНЗ, що просто не маємо можливості придбати таких речей. Але коли на 9 млн. ми купуємо телевізори діагоналлю в 22 дюйми, то це вважається нормальним. А от те, що в нас немає мила і туалетного паперу, то це теж вважається нормальним.
Слідкуйте за розвитком подій! Ту бі контінід...
«Я жила 3 года в общежитии. 2 года во втором и год в общежитии машиностроительного колледжа. Мыла и бумаги у нас никогда не было. Все всё привозили своё» — говорить Анастасія Сошко.
«За 2 роки в гуртожитку не було ні мила, ні туалетного паперу. Ми купуємо все за свої гроші. І двері ставимо на балкон за свої гроші» — наголошує Олександр Пелих.
«У нас все своє. Про це навіть йтися не може!!!!
Туалетку кожен собі сам купляє, мило теж у кожного своє, на секціях нічого спільного такого немає. Живу в другому гуртожитку вже п'ятий рік» — говорить Іра Рогоза.
«В туалеті папір лише свій, мило — то міфічна речовина, тепла вода — це як рулетка, або вона є, або її нема. І то лише краплі в морі». — стверджує Кирило Бондаренко
«Живу в общежитии уже четвертый год, по сути ни разу не видел ни мыла, ни туалетной бумаги там. Вообще о существовании этих вещей в общаге можно только вообразить, мне кажется» — говорить Артур Татьянченко.
Як бачимо, студенти ніколи в очі не бачили, ані туалетного паперу, ані мила.
Наступний же аргумент ( особисто мене ) увів у ступор. Все таки, в дуже рідких випадках, (коли приїжджають чиновники, наприклад) засоби гігієни викладають в туалетах, але студенти ВНІМАНІЄ!!! просто її крадуть. Туалетний папір і мило крадуть, Карл! Я вже уявляю цю ситуацію: одягнувши чорну панчоху на обличчя, студент під час пари підкрадається на носочках до вбиральні, дістає поліетеленовий пакетик і починає в шалених темпах набирати туди мила (воно рідке, до речі). Після цього хапає увесь папір і скидує в клітчасту сумку. Злочин видався на відмінно. Звучить це доволі смішно, якби не було так сумно. Можна звичайно припустити, що ми занадто бідний ВНЗ, що просто не маємо можливості придбати таких речей. Але коли на 9 млн. ми купуємо телевізори діагоналлю в 22 дюйми, то це вважається нормальним. А от те, що в нас немає мила і туалетного паперу, то це теж вважається нормальним.
Слідкуйте за розвитком подій! Ту бі контінід...
0 коментарів