Сільная і нєзавісімая, да?

Як тільки люди чують, що ти живеш окремо, сама себе забезпечуєш і не впускаєш в життя пересічних чоловіків – все, не встигнеш і оком повести, як на тобі клеймо: сильна і незалежна. «А коли сорок котів заводити будеш?» — підіймаючи кутики губ, питають вони.  Інколи, просто посміхаєшся, інколи, віджартовуєшся або ж просто ігноруєш.

Зараз буде хвилинка антиреклами, але я знаю, що ніколи не буду ідеальною жінкою. Готувати ненавиджу, знаю лише 10 рецептів деяких страв. Вдома майже не проводжу часу, а вибігаючи, скоріш за все — влаштую бардак, бо забуваю, де і що лежить. Та ще й до всього, не уявляю себе в ролі чиєїсь дружини (поки що). І, звісно, я знаю, що колись в мене будуть діти, яких я дуже любитиму. Але, перед цим, я об’їжджу пів світу, побуваю волонтером в Індії та Африці,  відкрию дитячий центр розвитку для малозабезпечених сімей (і це лише малесенька частина планів). Дуже сумніваюсь, що мій чоловік погодиться чекати стільки часу, щоб реалізувавшись, ми могли створювати нормальну сім’ю. Ну, або він має бути таким же навіженим, як я. Тому, зважаючи на ці фактори, розумію, що мені доведеться якийсь час побути самотньо-незалежною. Бо, жодному чоловіку не вдасться знову запхнути в «клітку», обмежуючи та руйнуючи мої мрії.

Про стосунки можна говорити багато. Може, навіть колись приділю цій темі окремий блог. Але, зараз мова не про це.
Ми живемо у столітті, коли трохи міняється роль чоловіка і жінки в суспільстві.
Якщо хлопець в громадському транспорті поступається місцем дівчині – він стає в її очах ледь не героєм. А, якщо відчинив двері, коли вона виходить із магазину, та ще й допоміг донести важкий пакет з продуктами, то хочеться поаплодувати. Звісно, всі узагальнення помилкові і є відсоток, так би мовити, «джентльменів сучасності», але погодьтесь, що їх досить маленька кількість із загальної маси. Приклад із життя: одного разу запросили мене в кафе (ділова зустріч, єслі шо). І, коли я зайшла всередину, то мені хлопець відставив стілець та ще й пальто допоміг зняти. Мої очі вдвічі збільшились від подиву, а в голові лунав саундтрек із «Супермена» (туру-ту-ту-туту). Бо це ж така рідкість! В усі інші рази, я сама відчиняю двері, відставляю стільчик, знімаю пальто, і плачу за себе. Знову таки — стаю сильною та незалежною, але що залишається робити? Стояти з плакатом, біля супермаркету, щоб тобі допомогли донести пакет? Або, може, хлопця в маршрутці трусити за плечі, щоб той встав та місцем поступився? Я в жодному випадку не жаліюсь, але сучасні реалії такі, що просто доводиться бути сильними та незалежними. І, здебільшого, ми цього навіть не хочемо.

Скажу відверто, що дуже часто я не можу заснути, бо боюсь темряви. А ще грому (і це не смішно). Хочеться притиснутись і відчути себе маленькою. І, бажано в обіймах сильної статі. Але, я знаю, що якщо сама не потурбуюсь про себе, то цього ніхто не зробить. Тому, я починаю казати собі: «Заспокойся, жінко. Твоя свідомість просто малює страшні картинки, але насправді,  перестань себе накручувати. Включи світло, або обійми ведмедя, і засинай собі тихенько». Ну, або інші фрази. І таких дівчат дуже багато, насправді.
Їх змушують бути такими: недосяжними, вільними, самодостатніми. Але, якщо на горизонті з’явиться чоловік, який скаже: будь слабшою, я потурбуюсь про тебе, то у восьми із десяти випадків – дівчина перетворюється на ніжну та лагідну дитину. І, мова не про беззахисність, або невміння заробити собі на життя, а у почутті турботи та сили. І, не тільки скаже, а ще й дасть можливість відчути себе такою – віддасть  свою куртку, коли бачить, що вона змерзла; принесе ліки та фрукти, коли хворіє; міцно притисне, коли бачитиме, як стікають сльози по її щоках. Ніби такі дрібниці, але саме вони дозволяють відчути себе дівчинкою-дівчинкою (як говорить моя подруга).

Ну, от правда, не хочеться мені бути сильною та незалежною. Хочеться тепла, турботи, затишку, любові. Але так складаються обставини. Тому, зараз я отримую все це, від усвідомлення, що займаюсь улюбленою справою та дарую щастя іншим. І в багатьох — так само.

Одним словом, що я хотіла сказати: здебільшого дівчата всередині дуже наївні, слабкі, ніжні та вразливі. Але не треба ставити клеймо, лише тому, що в житті вони  хочуть не тільки виростити дітей, а й досягнути певних результатів у своїй сфері діяльності. Бо в першу чергу, дівчина – це людина, яка, в тому числі, потребує самореалізації. Якщо поруч буде справжній та надійний чоловік, то повірте, вся оця «сільная і нєзавісімая» -  саме по собі вивітриться. Просто дайте їй відчути себе слабшою. І, звісно, любіть, розділяйте разом ваші захоплення, будуйте плани на майбутнє, живіть та відривайтесь на повну. Разом. І в усьому підтримуючи. 

А, під кінець, моє улюблене відео :)