БуваЄ

Буває, як твій внутрішній спокій перетворюється в хаос, і ти відчуваєш таке опустошення всередині, що не хочеш взагалі існувати.

Буває, що хочеш закритись в маленькій та темній кімнаті, і просидіти там декілька тижнів, а може й місяців, ніби відчути себе комахою із твору Кафки.

Буває, ти вдивляєшся у стелю о 4 ранку, і не можеш звести до купи думки, які утворюють суцільний броунівській рух в твоїй голові.

Буває, що ти сідаєш в квартирі на підлогу та починаєш несамовито кричати від болю, який роз`їдає тебе зсередини, але ти просто не в змозі його контролювати.

Буває, що на вулиці сльози повільно стікають по щоках, коли ти цього не чекаєш, а можливо, навіть не усвідомлюєш, чому все відбувається саме так.

Буває, що від сильного хвилювання починають неконтрольовано труситись всі твої кінцівки, а голос змінює природній тембр.

Буває, як страх проходить кожною клітинкою твого тіла, і ти вбачаєш усюди загрозу.

Буває, що серцебиття пришвидшується від дотику або звичайного зіткнення поглядів, а всі метелики починають літати навколо, навіть, якщо сильний мороз.

Буває, що хочеться обійняти весь світ, заколихати його в ніжностях та сповна насолоджуватись всім, що він подарував.

Буває, що хочеться зупинитись, і просто прислухатись до власних бажань, що так сильно загубились у ритмі буденності.

Буває, що відчуваєш за спиною невидимі крила, такі могутні, що можуть підняти тебе до найвищих вершин Всесвіту, звідки ти можеш спостерігати за всіма.

Буває, що тобі неймовірно важко, або по неземному солодко, або натхненно, або до мурах самотньо, або незвично сумно, або так п`янко від закоханості.

Буває по-різному.
Буває.
І є.

 

0 коментарів

Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте