Таміла Кошман
Рейтинг
+150.23
Сила
408.56

Таміла Кошман

t-koshman

avatar
Жадан приїжджав у листопаді в Суми.
avatar
Я знаю. Тому і писала, що без болю, не буває щастя)
avatar
Все може бути :)
avatar
Ми до нього в гості їздили автостопом)
avatar
Микита — досвідчений автостопер?) Хахахаха) Скільки з ним товаришую, але не знала такої інформації)
Дуже шкодую, що не побувала з вами. Але в нас ще все попереду)
Останній раз відредаговано
avatar
Досить скептично до цього ставлюсь, але ці люди не прилетіли з іншої планети.
Їх обирали такі ж самі громадяни України, які живуть пліч-о-пліч з нами.
avatar
В мене сестра там молодша вчиться, тому я кажу те, як ставляться до них.
А стосовно критеріїв, то я частково згодна, що має бути саме «українське». Але, на жаль, поки ми не досягли певного зростання у навчальній сфері, то доводиться орієнтуватися на щось краще. На даному етапі — це Європа.
avatar
Це ж класно, що є такі тенденції: «Ми ж в Європу йдемо!». Отже є до чого прагнути.
avatar
Не знаю чи змінилось, але ставлення дійсно радянське. І це я ще не всі приклади навели, а парочку.
avatar
Знаєте, в мене є декілька викладачів, які спілкуються зі студентами майже на рівних: не малюють собі уявну корону на головах, а дають знання і зацікавлюють аудиторію. При чому поважають і слухають таких набагато більше, аніж тих, хто має «радянські замашки». В Німеччині, наприклад, вже в школі ставляться до тебе, як до дорослої людини. Якщо вчитель постійно кричить на учнів або принижує їхню гідність, то скоріш за всього його просто викинуть із роботи. Так само в Америці.
Треба починати з низів будувати "європейські університети", а не просто малювати бренд.
Останній раз відредаговано
avatar
Я знаю про це. І більшість студентів також.
avatar
Останній раз відредаговано
avatar
У нас кошеня їсть і гриби, і сиру кукурудзу, і навіть печиво. І хоч ми з хлопцем його дуже любимо, але залишали на самоті по три дні. А щоб вранці не будив, він спить на балконі. Там його маленька кімната :)
avatar
Я б це назвала трилером.
avatar
Мені важлива Ваша думка.
Дякую!
avatar
Вельми дякую!
Мені дуже приємно)
avatar
Коли в житті все занадто райдужне, то це набридає швидко. Мають бути переломні моменти, які додають енергії та роблять людину сильнішою!
avatar
Мені здається, Що Аліна мала на увазі під виразом «віддаватись всім підряд хлопцям» — говорити про всіх чоловіків, з якими зустрічалась, що то було «кохання всього мого життя». Не може бути так, що до кожного були абсолютно однакові почуття. Я щиро вірю, що справжнє кохання буває лише один раз, а все інше — симпатія, закоханість, пристрасть чи прив'язаність.
А взагалі, навіщо критикувати чи висловлювати своє невдоволення з приводу такої теми? Дівчина просто написала блог, а тут вже розвели базар. Таке враження, що всі експерти по сімейному життю зібрались.
Нікого не хотіла образити, якщо що.
avatar
А мене потішила стаття)
Ви висловила власну точку зору і тут немає нічого поганого.
Кохання — річ дуже-дуже особиста, бо в кожного воно трактується по своєму.
І якщо в когось це «жити разом і померти в один день», то для когось іншого може бути з точністю навпаки)
avatar
Мені дуже подобається сучасна письменниця — Люко Дашвар.
Почитай «Молоко з кров'ю» або «Мати все».