Нарешті я всілась, щоб написати про свої враження від «Школи молодого лідера». Для початку скажу, що мені випав грандіозний шанс поїхати в ролі вожатої, адже така можливість є не в кожного. Хочеться описати всі емоції, які я переживала під час табору, але в словах це неможливо передати. Занепокоєння і щастя, страх і радість, натхнення і любов – і це все одночасно!  Коли ти усвідомлюєш, що кожна хвилина твого часу було витрачена не дарма, то світ перевертається догори дригом. «Хіба це можливо?» —...
Читати далі →

Говорять, що влада є відображенням народу, який її обрав. Доволі дискусійне і слизьке питання. Деякі притримуються позиції, що це влада згубила країну, а деякі (в тому числі і я), що не може бути так, коли 50 мільйонів українців хороші, а 400 людей (грубо кажучи) – негідники і зрадники. В мене не вкладається в голові, коли люди стверджують, що будуть давати хабар/кидатимуть сміття на дорозі/будуть йти «по головах», заради посади і т.д., адже в нас і так все дуже погано і все одно нічого не зміни...
Читати далі →

                                                                                           Немає важче завдання ніж виграти вибори,                                                                                           не доводячи всім і кожному, що ти не вартий перемоги.                                                                                                                                                         Едлай Стівенсон От і закінчились передвиборчі гонки, пройшли деба...
Читати далі →

Неодноразово чула, що українцям не догодити – влада не така, люди не такі, культура та історія теж не такі, країна і все інше – аналогічно. Можна вступати в дискусії, що призведуть до ворожнечі чи бійки, але все одно хід думок людей не зміниться. На словах кожен з нас виглядає справжнісіньким янголом та героєм, але чи співпадають ці заклики з діями? В більшості випадків вони просто суперечать або так і залишаються на вустах виступаючих. Завжди можна знайти привід, щоб покритикувати та обговорити...
Читати далі →

Громадська організація «Let's Do It Ukraine» — це частина всесвітньої організації «Let's do it World!», яка по всьому світу в 112 країнах проводить екологічні заходи.За 5 років проведення акції «Зробимо Україну чистою» організаторам вдалося вийти на рівень екологічного фестивалю, коли після ранкового прибирання територій відбуваються інтерактивні заходи. Минулого року в Україні взяли участь у прибиранні своїх міст майже 170 тисяч людей, але організатори очікують, що цього року до акції долучитьс...
Читати далі →

Сьогодні відбулось засідання по прийняттю положення «Про студентське самоврядування» мого рідного університету. Вибори профспілок ми програли, тому як і попередні 5 років СумДУ не отримає від них жодної користі. Остання надія була на ОСС. Ознайомитись з положенням можна була за 18 годин до початку конференції, що суперечить всім нормам. Після звіту Михайла Оприска, студентство мало проголосувати за варіант виборів, які проходитимуть через місяць. В підсумку обрали варіант «А», де вказано, що с...
Читати далі →

Інформація взята зі сторінки Андрія Рибалка Мій сьогоднішній ранок почався з кави і… спілкуванням з «бомжем». Взяв собі «американо з молоком» і стою біля магазину. Підходить до мене «бомж». Не дивлячися на цього відразу відрубую «грошей не дам». На моє здивування, він попросив не грошей, а хліба. Хм… такого ще не було, мабуть нова схема. Але відмовляти голодному – гріх. Іду в магазин, купую половину хлібини. (По дорозі прораховую варіант: може він у змові з продавцями, і продає їм цей хліб н...
Читати далі →

Прийшов час продовжити тему, яка для мене залишається відкритою. Лише сьогодні повернулась з тренінгу «Протидія корупції у ВНЗ», про який розповім іншим разом.Не люблю наживати собі ворогів, але нічого не поробиш в цьому неідеальному світі. Тема «Маладих рєгіонов» актуальна дотепер. Не можу зрозуміти, чому деякі особистості ніяк не збагнуть, що краще не висовуватись із своїх закутків, а сидіти тихенько у нірці і лускати насіння. Але ні, треба було поїхати на захід, а потім набратись нахабства, щ...
Читати далі →

Я пишу ці відвертості саме тому, бо знаю, що ти їх прочитаєш. Мені було лише три роки, як я почала жити без тебе. Зовсім крихітна та безпорадна я чекала, коли ти повернешся з магазину чи гостей, але ти так і не прийшла. Я пам’ятаю, як ти збирала свої речі, як бабуся взяла мене за руку і повела грати на вулицю з дітьми, а коли я зайшла до будинку, тебе вже не було в ньому. Кожного дня я виглядала тебе, чекала, що ти от-от прийдеш, обіймеш, скажеш, що занадто довго затрималась у подруги, але ти...
Читати далі →

Цинічність та байдужість людей вражає останнім часом. Не вважаю себе занадто радикальною, але думаю, що після всіх подій 2013 – 2014 року, світогляд українців мав кардинально змінитись. Нічого не відбувається, ніяких обіцяних покращень я не відчуваю, а всі слова, що були сказані, лише залишились на вустах ораторів. І справа зовсім не в політиках чи органах місцевого самоврядування, а річ в самих цінностях людей, котрі мали б зрости. Не хочеться сперечатись чи всі українці духовно піднялись, але ...
Читати далі →